Хто прийшов до влади в Киргизстані: розповідаємо про головні сили революції

У Киргизстані знову вирують масові протести. Міняти владу шляхом "прямого народного втручання" стає вже політичною традицією для киргизів. За останні два десятки років у країні відбулося вже дві революції, і чим закінчаться нинішні заворушення, поки неясно. Журналісти "Сьогодні" вирішили розібратися, де опинилися лідери минулих масштабних протестів і хто зараз очолює незадоволених громадян.

Зліт і падіння Бакієва

У 2005 році за підсумками Тюльпанової революції президентом Киргизстану став Курманбек Бакієв. У 2009 році він зміг переобратися на цю посаду. Однак після Квітневої революції 2010 року йому довелося втікати з країни. За даними ЗМІ, нині він в політичній еміграції в Білорусі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Ще один лідер протестів 2005 року, співголова партії "Асаба" Роза Отунбаєва, після повалення Бакієва в 2010 році очолила тимчасовий уряд. Саме вона організувала мирне передання влади Алмазбеку Атамбаєву після його перемоги на виборах президента Киргизстану в жовтні 2011 року.

Після цього Отунбаєва вийшла з партії і віддалилася від активного політичного життя. Тепер вона очолює Міжнародний громадський фонд "Ініціативи Рози Отунбаєвої", який реалізує різні проєкти з соціального, політичного і економічного розвитку країни.

Лідери Квітневої революції знову на барикадах

Член тимчасового уряду 2010 року, третій президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв в 2017 році програв вибори чинному главі держави Сооронбаю Жеенбекову.

Згодом проти Атамбаєва порушили кілька кримінальних справ, його позбавили президентського статусу і недоторканності. У серпні 2019 року після невдалого штурму його будинку Атамбаєв сам здався владі. У червні 2020 року його засудили до 11 років в'язниці. 5 жовтня учасники протесту в Бішкеку звільнили Атамбаєва із СІЗО.

Символічний той факт, що в розпал Квітневої революції 2010 року Атамбаєв був затриманий, і тоді протестувальники також вимагали його звільнення.

Алмазбек Атамбаєв очолює Соціал-демократичну партію Киргизстану. Це одна з тих політичних сил, які відмовилися визнати результати парламентських виборів і сьогодні вимагають відставки чинного президента.

Читайте також:

Перемога революції в Киргизстані: результати виборів скасували

Ще одним лідером протестів 2010 року було відомий політик і державний діяч Омурбек Текебаєв. У 2017 році після конфлікту з Атамбаєвим він був заарештований і засуджений на 8 років за корупцію. Вийшов із в'язниці в серпні 2019 року. Тепер Омурбек Текебаєв очолює опозиційну партію "Ата Мекен".

Ще один член тимчасового уряду в 2010 році, що сьогодні знову перебуває в опозиції, – лідер партії "Ак Шумкар" Темір Сарієв. У парламентських виборах 2020 року він брав участь від партії "Бутун Киргизстан".

Коаліція старих друзів і ворогів

6 жовтня стало відомо, що в Киргизстані створено координаційну раду опозиційних партій.

До її складу увійшли представники 11 політичних сил:

• "Ийман Нуру";
• "Реформа";
• "Ата Мекен";
• "Замандаш";
• "Бутун Киргизстан";
• "Соціал-демократи Киргизстану";
• Політична партія ветеранів війни в Афганістані та учасників інших бойових конфліктів;
• "Ордо";
• "Бір Бол";
• "Республіка";
• "Киргизстан".

Головою ради обрано лідера партії "Бутун Киргизстан" Адахана Мадумарова. Його партія, за попередніми підсумками опрацювання бюлетенів, набрала 7,11% голосів і проходить в парламент. Але він так само, як і решта опозиціонерів, вважає, що вибори були сфальсифіковані. Мадумаров був проти Квітневої революції 2010 року, після якої його партія втратила свої позиції.

За даними ЗМІ, до ради увійшов Темір Сарієв, а також впливовий бізнесмен і політик, засновник партії "Республіка" Омурбек Бабанов.

Омурбек Бабанов. Фото: rus.azattyk.org/

Тим часом чинний президент країни Сооронбай Жеенбеков закликає опозиціюзаспокоїти своїх прихильників і "повернути ситуацію в правове поле".

Президент Киргизької Республіки Сооронбай Жеенбеков. Фото: president.kg

У відповідь на вимоги протестувальників Центральна виборча комісія Киргизстану визнала проведені в країні вибори недійсними.

Наразі складно спрогнозувати, як і коли закінчиться нинішнє протистояння, якого вигляду набуде коаліція опозиційних сил Киргизстану, яка формується на наших очах.

Поки ми бачимо спробу лідерів Квітневої революції 2010 року знову повернути владу над країною. Задля цієї мети, цілком можливо, на якийсь час будуть забуті старі сварки і конфлікти. Однак, як показує історія Киргизстану останніх 15 років, сьогоднішні союзники вже наступного дня після повалення чергового "тирана" можуть стати непримиренними ворогами, і революція вийде на новий виток.

Читайте також:

Запеклі протести в Киргизстані: всі подробиці зіткнень (фото, відео)

Однозначно зрозуміло одне: силова зміна влади стає політичною практикою в Киргизстані. А готовність жителів кожен раз підтримувати масові протести говорить про те, що головну проблему – бідність людей і корумпованість влади – жоден з "переворотів" так і не вирішив.