Два місяці протестів у М'янмі: хунта вбила 550 борців за свободу, але нічого ще не скінчено (фото, відео)

3 квітня, 18:21

Вікторія Барановська Вікторія Барановська

Люди не здаються – хоча участь в протестах може вартувати їм життя

У М'янмі вже другий місяць тривають протести. Люди вийшли на вулиці після військового перевороту 1 лютого. Військовий уряд жорстоко їх розганяє – всього з початку протистояння між мітингувальниками і силовиками жертвами стали 550 осіб.

Реклама

Про це повідомляє Reuters.

Кількість жертв зростає

У суботу, 3 квітня, силовики вбили щонайменше п'ятьох осіб. Незважаючи на щоденні жертви, протестувальники однаково регулярно виходять на акції.

У Моніві, де кілька тижнів проходять щоденні протести, силовики обстріляли натовп, вбивши щонайменше чотирьох осіб і поранивши кількох.

"Вони почали безупинно стріляти з світлошумових гранат і бойових патронів. Люди відступили і швидко поставили... загородження, але куля потрапила людині переді мною в голову. Вона померла на місці", – розповів один з учасників протесту через додаток для обміну повідомленнями.

Реклама

Місцеві жителі Татона повідомили, що силовики застрелили одну людину. А в місті Баго вони поранили одну людину.

/ Фото: REUTERS

Страждають діти

Під час протестів щонайменше 43 дитини були вбиті військовослужбовцями. Серед них 15 дітей віком до 16 років. Зокрема 14-річний хлопчик, який був застрелений, коли перебував у своєму будинку чи біля нього, і 13-річний хлопчик, якого вбили, коли він намагався втекти від військовослужбовців. Наймолодшою жертвою стала шестирічна дівчинка.

Число дітей, які отримали поранення після перевороту в М'янмі, невідоме. Але воно напевно "значне". Правозахисники повідомляють, що серед поранених виявилась однорічна дитина, якій вистрелили в око гумовою кулею.

Реклама

/ Фото: REUTERS

"Партизанські мітинги"

Демонстрації стали рідшими. Люди виходять невеликими групами і стежать за обстановкою, якщо є загроза, то вони розходяться. Мітинги вже прозвали "партизанськими". А деякі збираються вночі на сторожі при свічках.

"Люди як і раніше протестують щодня, тому що ми твердо віримо, що це боротьба між добром і злом", – сказав лідер протесту Тайзар Сан в аудіозверненні.

А тим часом силовики намагаються контролювати жителів. Вони відключили мобільні дані і наказали провайдерам відключити широкосмуговий бездротовий зв'язок.

Реклама

/ Фото: REUTERS

В тренді
У Канаді депутат з'явився на відеоконференцію парламенту без трусів

Арешти знаменитостей і реакція західних країн

Крім того, влада видала ордери на 18 знаменитостей. Їх вважають впливовими особами в соцмережах. Серед них два журналісти, які писали про протести. Звинувачення може спричинити за собою тюремний строк до трьох років.

"Незалежно від того, був виданий ордер чи ні, поки я жива, я буду виступати проти військової диктатури, яка залякує і вбиває людей. Революція має восторжествувати" – сказала актриса Пайнг Пхе Тху.

Хоч влада й заборонила соцмережі, але їх продовжують використовувати для відстеження тих, хто критикує силовиків.

"Ми сподіваємося, що це не змусить замовкнути голос людей", – заявила на брифінгу прессекретар Держдепартаменту Джаліна Портер.

Відзначимо, що США й інші західні країни засудили переворот і закликали звільнити Су Чжі. Їй було пред'явлено звинувачення в порушенні закону про державну таємницю, яке карається позбавленням волі на строк до 14 років.

/ Фото: REUTERS

Переворот відновив старі війни

Найстаріше повстанське угрупування М'янми Каренський національний союз оголосив про підтримку демократичного руху. Після цього, вперше за більш ніж 20 років, проти них завдали повітряних ударів. В результаті понад 12 тисяч жителів села залишили свої будинки.

Це сталося незважаючи на те, що в 2012 році союз підписав з урядом угоду про припинення вогню.

Внаслідок авіаудару на території загинули близько 20 осіб, зокрема близько десятка на золотому руднику, яким керує група.

Крім того, бої розгорілися також на півночі країни. Там сутички армії та етнічних качинських повстанців змусили кілька тисяч біженців бігти в Таїланд та Індію.

Відео: REUTERS

Відзначимо, що М'янма отримала незалежність від Великої Британії в 1948 році. Протягом більшої частини своєї сучасної історії країна перебувала під керівництвом військових. Тільки в 2010 році їхня влада почала слабшати, і через п'ять років в країні відбулися демократичні вибори. За їхніми підсумками уряд очолила Аун Сан Су Чжі. Понад 15 років вона провела під домашнім арештом, поки протистояла колишньому військовому режиму.

Нагадаємо, 23 березня сили безпеки застрелили семирічну дівчинку прямо в її будинку, коли стріляли в її батька під час рейду по домівках протестувальників в Мандалаї.

1 лютого військові в М'янмі заарештували президента країни Він Мьїна і главу правлячої партії "Національна ліга за демократію" Аун Сан Су Чжі, яка була фактичним лідером країни. Після цього в М'янмі почалися протести, що тривають досі.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти