Ось уже майже два тижні триває конфлікт в секторі Газа – сотні вбитих, десятки зруйнованих будівель, постійні ракетні обстріли. Але війна відбувається не лише на полі бою, а й на політичному фронті – зараз починається масштабний переділ Близького Сходу.
Ізраїльський політик, сходознавець Ксенія Свєтлова відповіла на шість складних запитань щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту .
Чому Туреччина висловлюється проти Ізраїлю?
Туреччина – спонсор політичних ісламістських організацій на Близькому Сході, країна, яка претендує на провідну роль і хоче повернути лідируючу позицію в арабському світі. Президента Ердогана хвилює не ситуація в Газі, а конфлікт навколо Єрусалима і спірної мечеті Аль-Акса. Він розуміє, що на цій темі зараз можна зробити дуже значимий політичний капітал. Цим же керуються і його друзі в русі ХАМАС. Тому вони працюють разом і координують позицію.
Як ставиться решта арабського світу?
Поки арабські країни хоч і критикують Ізраїль, але від дуже різких заяв утримуються. Тому на їхньому фоні дуже виділяється влада двох країн – Ірану та Туреччини. У цьому контексті турецький лідер Реджеп Ердоган намагається створити політичний капітал в околицях Єрусалима – це центральна тема для всього ісламського світу.
Чи може Туреччина втрутитися?
На цей момент у Ердогана немає такої можливості, тому обіцяти – не означає одружитися. Важко уявити, що в цій ситуації Туреччина, яка підтримується в ісламському світі такими країнами, як Малайзія, може ввести свої війська або вимагати введення якихось миротворчих сил. Такі пропозиції проходять через міжнародні організації, це все дуже непросто. Тому одна справа відводити увагу від внутрішніх проблем у Туреччині, а інша – реалізувати такий план.
Що відбувається у відносинах США і Туреччини?
Відносини між країнами досить напружені з моменту обрання нового президента. І в Туреччині передбачали цю кризу, що Байден – не Трамп. Зрозуміло, що там найшла коса на камінь.
І, швидше за все, США переслідують декілька цілей стосовно Туреччини – зокрема, повернути її в лоно НАТО і віддалити від Росії. Американська влада хоче показати, що за негативну поведінку Туреччина може бути покарана – санкції та інші наслідки. Наприклад, за покупку установок С400.
Чому Байден тримається осторонь від конфлікту?
Протягом декількох днів було зволікання, аналіз ситуації. Тим більше, у американців було розуміння, що Ізраїль не припинить військову операцію до тих пір, поки не реалізує більшу частину своїх цілей.
Але останніми днями ми бачимо інше. Вже відбулися три розмови між Байденом і Нетаньягу. Зараз ось пройшло повідомлення, що Нетаньягу сказав Вашингтону, що він готовий припинити операцію протягом 2-3 днів.
Це збігається з тим сценарієм, згідно з яким війна не перейде в наземну фазу. А Вашингтон в якийсь момент почне втручатися. І ми останнім часом чуємо все більше голосів дружніх арабських лідерів, Єгипту. До цих голосів Ізраїль, звичайно ж, буде прислухатися.
Починається масштабна війна за Близький Схід?
Якщо все затихне, то палестинська тема втратить свою гостроту і центральність. Але в цілому дійсно намічається війна великих держав – США, Росії та Китаю. І це боротьба за сферу впливу на Близькому Сході.
Але тут є нюанс. США все менше пріоритезують цей регіон, там більше не залежать від близькосхідної нафти. І ми бачимо, що Америка вже згортає свою присутність в деяких країнах, наприклад, в Афганістані та Іраку.
Тому в майбутньому відбудеться спроба розширення російського впливу в регіоні. Уже це видно зараз, наприклад, в Лівії та Єгипті. Але не завжди політика Кремля приносить ті плоди, на які там сподіваються. Наприклад, у Судані угоду про створення військової бази було підписано, але потім влада відмовилася від цієї ідеї. Так що це буде постійне перетягування каната.