Андрій Хрустальов
Подієвий лідер Сьогодні 
Тиждень тому народний улюблинець кіт-баюн Олексій Арестович поділився припущенням, що у Європі утворився пропутинський блок. Можливо, це припущення неправильне: Італія, Німеччина та Франція також налякані діями Росії, як і весь Євросоюз. І також хочуть зупинити Путіна. Просто вони знайшли інший спосіб. Проте, як виявилося, цей спосіб – не без вад.
Що сказав Арестович і чи є його словам підтвердження?
"Франція, Німеччина, Італія та Угорщина – за мир та переговори. Переговори з однієї простої причини – піти на поступки Путіну. А Орбан навіть ввів надзвичайний стан у країні, щоб власноруч керувати країною і не особливо зважати на думку Європарламенту", – розповів Арестович в ефірі Фейгін LIVE 25 травня 2022 року.
Також Арестович припустив, що хмари над Україною згущуються, бо постачання зброї та техніки йде не так інтенсивно, як очікувалося на самому початку.
До речі, це правда. 30 травня з публікації Welt стало відомо, що Німеччина скоротила постачання зброї Україні протягом останніх дев'яти тижнів до мінімуму. Причому Welt припускає: ймовірно, тут справа в позиції канцлера Шольца. Путін йому загрожує – Шольц наляканий.
"У суботу (28 травня 2022 року, – "Сегодня") президент Росії знову погрожував Шольцу у телефонній розмові. Згідно з російськими джерелами, Путін назвав подальші постачання зброї "небезпечними". Є ризик, що в Україні "продовжиться дестабілізація ситуації", – пише Welt.
Арестович не один, хто побачив у діях Німеччини зраду. Оце думка російського політолога Андрія Піонтковського, який проживає в США:
"Чотири країни НАТО – Італія, Франція, Німеччина та Угорщина – цей паршивий песик Віктор Орбан – вони грають на путінській стороні. Чотири країни НАТО та ЄС. Тим самим вони паралізують діяльність ЄС та НАТО щодо підтримки України".
Чи допоможе газ знову подружити Німеччину та Росію?
У теорію Арестовича щодо Німеччини, яка свого часу справді відчувала до Кремля ніжні почуття, не вписується важливий політичний момент.
Німеччина взяла курс на повну відмову від російських енергоносіїв – на повному серйозі та незалежно від ембарго ЄС. Це та сама Німеччина, яка до війни тільки російського газу купувала майже 45 млрд. куб. м. Тобто приблизно як Польща, Угорщина та Китай (!) разом узяті. Паливо – головна субстанція, яка пов'язувала так тісно влади Росії та Німеччини у довоєнний час.
Помітно, що "остаточне прощавай" Росії Німеччина хоче сказати сильніше за низку інших країн. Ймовірно, це тому, що соціал-демократи, оцінивши рівень залежності країни від Кремля, визнали – цей рівень такий високий, що загрожує безпеці держави.
Мабуть, Німеччина має намір повністю розійтися з Росією. Жодне лобі Кремля тут вже не допоможе. Сумнівів у німців не лишилося.
Навіщо Макрону обличчя Путіна?
А що Франція, ще один зрадник? Добре відомо про Еммануеля Макрона, який пропонував Україні піти на територіальні поступки Росії, щоб зберегти Путіну обличчя. Відомо – за словами президента України.
"Може, Еммануель щось знає більше? Я знаю, що він хотів знайти ті чи інші результати у посередництві між нами, але він не знайшов. Не з нашого боку, а з боку Росії. А мені пропонувати деякі речі, пов'язані з певними поступками щодо українського суверенітету заради того, щоб зберегти обличчя Путіну, це некоректно з боку тих чи інших лідерів", – заявив під враженням спілкування з Макроном президент України 13 травня в інтерв'ю італійському каналу Rai 1.
Своєю заявою, до речі, Зеленський міцно припечатав Макрона із цим його "обличчям". Президент Франції намагався негласно знайти компроміси. А тут раптом все спливло, і він став героєм інтернет-мемів та карикатур. У тому числі, у рідній Франції.
Але у цитаті Зеленського є цікавий момент. "Може, Еммануель щось знає більше?" – каже президент.
"Еммануаль щось знає більше"
Очевидний факт – у тому, що у Німеччини, Франції, Італії (Угорщини торкатися не будемо) справді є власний план.
Цей план – реакція на інший очевидний факт. Наразі ніхто не знає, як зупинити війну: ні Євросоюз, ні США, ні сам путін.
В травні Байден зізнався, що його непокоїть, що путін опинився в безвиході. Що малося на увазі? Путін видихається, у нього дедалі менше резервів. Але поразку він прийняти не зможе.
Насамперед, тому що затія з війною в Україні була його особистою. І йому доведеться відповідати перед усією різношерстою російською братвою за те, що він почав цю війну і програв. Це означає – втрата влади, ганьба і, швидше за все, смерть.
В такому випадку застосувати ядерну зброю для путіна – не найгірший варіант. Перетворити на ядерний попіл Україну та всю Європу. А самому якийсь час ще пожити в бункері.
Що робити? От як імовірно це бачили Шольц, Макрон та прем'єр-міністр Італії Драгі:
- Потрібно зберегти Путіну обличчя. Досягти підписання мирних угод, за якими окуповані Росією українські території відійдуть Росії де-факто (але не де-юре).
- Залишити санкції. Досягти максимально можливої ізоляції Росії.
- Продовжувати розпочате – відмовлятися від російської нафти, газу. Очевидно, що тієї ж Німеччині для цього знадобиться якийсь час. Шольц казав – до 2025 року.
І що ж тоді буде з Росією та Україною?
Кремль відсвяткує перемогу та почне займатися економікою. Зокрема, доведеться відновлювати окуповані території. Ті ж зруйновані Маріуполь чи Сєверодонецьк.
А як їх відновлювати? На які гроші? Може, забрати в російських регіонах? Але там також багато чого треба відновлювати.
На фото нижче – зовсім не розбомблене місто України. Це мирне російське місто Саратов. Фотку запостив у Twitter білоруський блогер Максим Мирович.
Економіка Росії з початку війни балансує на межі краху. Якщо встановити мир, економічні проблеми не вдасться списати на війну.
А незабаром до економічних підтягнуть і політичні проблеми. Тому що політичні еліти неминуче задаватимуть питання путіну: ось ми перемогли – і що? Чого ми досягли, який тут зиск?
Ймовірно, станеться сварка в елітах. Путіна проситимуть піти. До розбірок залучать силовиків. Почнеться чергова смута.
Ситуація погіршуватиметься, незалежно від того, залишиться путін при владі чи ні. Якоїсь миті Росія більше не зможе утримувати окуповані території. Херсон та Маріуполь повернуться додому. А слідом – Донбас із Кримом.
Росія на десятиліття залишиться ізольованою від зовнішнього світу. За хорошу поведінку з неї можуть (колись там) зняти якусь частину санкцій.
Україна вступить до Євросоюзу та, ймовірно, до НАТО. Такий план.
У чому проблема цього плану?
Проблема плану в тому, що Путін і його радники чудово розуміють наслідки такого "миру". Тому вони ухиляються від "привабливої пропозиції" від своїх "європейських друзів".
Тому Росія постійно говорить необхідність мирних переговорів. Але насправді всіляко намагається їх заблокувати.
Ну, наприклад, Росія заявляє, що тепер вона вже проти вступу України до ЄС. Або вона заявляє, що згодна розблокувати українські порти в обмін на зняття з неї санкцій.
У дипломатії дії важливіщі за слова. Італія 20 травня запропонувала свій мирний план. Це так званий план Луїджі ді Майо:
- припинення вогню в Україні та демілітаризація лінії фронту під наглядом ООН;
- переговори про статус України, які передбачають вступ країни до ЄС, але не приєднання до НАТО;
- двостороння угода між Україною та Росією щодо Криму та Донбасу: на пропозицію влади Італії, вони матимуть повну автономію з правом самостійно забезпечувати свою безпеку, але при цьому суверенітет над регіонами належатиме Києву;
- укладання багатосторонньої угоди про мир та безпеку в Європі, яка охоплюватиме питання роззброєння та контролю над озброєннями, запобігання конфліктам та заходам зміцнення довіри.
Він не надто припав до душі Україні. Але саме Росія відкинула його з гнівом та прокльонами – вустами Дмитра Медведєва:
"Таке відчуття, що його (план Італії – "Сегодня") готували не дипломати, а місцеві політологи, які начиталися провінційних газет і оперують лише українськими фейками", – заявив Медведєв.
План не працює – і що далі?
Адже є інший план – американський. Він менш сентиментальний. Пропонується завдавати поразки Росії всіма засобами, аж до повного економічного та військового виснаження.
Строго кажучи, який із цих планів краще для України – сказати непросто. Різниця у тому, що план США працює. План Німеччини – Франції – Італії мабуть ні.
Тож Шольц 27 травня вже заявив, що поставить Україні всю необхідну зброю. За його словами, буде навіть "доставка зброї до зони бойових дій, чого ми ніколи не робили як Федеративна Республіка", – пише Шпігель.
Новий глава МЗС Франції Катрін Колонна 30 травня приїхала до України, відвідала Бучу, де мала злегка очманілий вигляд. Після чого вже у Києві повідомила, що Франція прискорить постачання техніки для ЗСУ.
Від Італії поки що таких новин не надходило. Може вони хочуть написати ще один мирний план – і знову послухати його оцінки від Медведєва?
Найцікавіше, що все змінюється дуже швидко. Шукати мирного врегулювання першими почали французи – на початку квітня. Макрон довго спілкувався з путіним і поринув у його світогляд.
Німці та італійці приєдналися до "зради", ймовірно, в середині квітня. Протягом місяця трійця "зрадників" переконалася, що їхній план не працює. Саме в цей час з'явилися публікації у пресі про особливий погляд трьох європейських держав на проблему Росії.
Можливо, ці публікації вже застаріли. Як патріарх американської політики, Генрі Кіссінджер, який виступаючи у Давосі, також запропонував домовлятися з Росією.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми