"Україні треба зробити висновок": дипломат назвав мету військ РФ у Казахстані

Російські військові. Фото: колаж "Сьогодні"

Дипломат Руслан Осипенко вважає, що протести в Казахстані – це внутрішнє протистояння еліт.

Про це він розповів у програмі "Сьогодні Ранок. Вихідний" на телеканалі Україна 24.

"Вони ще збіглися із зовнішнім контуром – напередодні зустрічі США та Росії. Росія демонструє, що вона повновладна господиня на просторі колишнього СРСР. Тобто фактично це її зона впливу – і тут вона може робити те, що хоче", – сказав Осипенко.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На його думку, недаремно такою є ініціатива від президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва щодо скликання ОДКБ, бо попередньо США сказали, що не підуть на ультиматуми. У НАТО також сказали, що не підуть на ультиматуми Росії, які вона висунула раніше, зазначив експерт.

За словами дипломата, НАТО, США та Росія шукатимуть можливих точок дотику:

"Але дійшли до принципових речей, коли не може відступати НАТО і не може відступати Росія. Тому Росія теж готує ґрунт. Вона отримає відмову фактично від США та НАТО з принципових питань... протистоятиме нібито об'єднаному Заходу. Це підготовка до подальшого протистояння", – сказав Осипенко.

Він також зазначив: "Це почалося з протистояння еліт. Токаєв не був самостійною фігурою, але був номінально президентом Казахстану. Щоб змінити цю ситуацію... нині відбуваються арешти людей, розставлених Назарбаєвим. Назарбаєв може виїхати, його може не бути, але система, яку він створив, і люди, яких він розставив у цю систему, працюють".

На його думку, тут внутрішній контур перегукується із зовнішнім.

"Фактично Росія скористалася протистоянням еліт. І нам – Україні – треба зробити висновок із цього. І вона (Росія. – Ред.) фактично окупувала Казахстан – він тепер обмежено суверенний. Якщо стоятимуть російські війська в містах – а коли миротворчі війська заходять, то вже не виходять, – то фактично Казахстан вже буде повністю не самостійним. Він вже не зможе проводити самостійно дипломатичні речі на міжнародній арені та багато інших речей, що обмежують суверенітет", – підсумував Осипенко.

• У Казахстані 2 січня розпочалися акції протесту через дворазове підвищення цін на пальне. Після трьох днів демонстрацій президент країни Касим-Жомарт Токаєв відправив у відставку уряд, ввів державне регулювання цін та оголосив режим надзвичайного стану в трьох регіонах, проте протести продовжилися.
• В Алмати – найбільшому місті та першій столиці країни – увечері 4 січня та вночі проти 5-го відбулися зіткнення мітингувальників із силовиками, поліція застосувала газ та світлошумові гранати.
• Крім того, протести в Казахстані переросли у криваву стрілянину, а військових взяли в полон.
• Токаєв покликав до Казахстану війська ОДКБ для придушення протестів. Він заявив, що погроми влаштовують терористичні банди, які проходили підготовку за кордоном.
• Військовий експерт оцінив ситуацію з місією ОДКБ у Казахстані.